Колінний суглоб, що з'єднує стегнову та великогомілкову кістки, є одним з найскладніших та найнавантаженіших в нашому тілі. Його безперебійну та безболісну роботу забезпечує гладкий та еластичний суглобовий хрящ. Він покриває поверхні кісток, що зчленовуються, виконуючи роль амортизатора, зменшуючи тертя та рівномірно розподіляючи навантаження під час руху. Однак, цілісність цієї важливої структури може бути порушена.
Пошкодження хряща колінного суглоба — поширена проблема, що виникає внаслідок гострих травм (падіння, удари, різкі рухи), які часто супроводжуються вивихами, переломами та розтягненнями зв'язок. Іншою причиною можуть стати хронічні захворювання опорно-рухового апарату, наприклад, розсікаючий остеохондрит, при якому фрагмент хряща разом із прилеглою кісткою відділяється та може вільно переміщатись у порожнині суглоба.
Пошкодження суглобового хряща зазвичай проявляється наступними симптомами:
- Біль у коліні: може бути гострим або ниючим, посилюватися при навантаженні.
- Обмеження рухливості: труднощі при згинанні та розгинанні ноги.
- Набряк: скупчення рідини в суглобі.
- Хрускіт або клацання: відчуття тертя в суглобі під час руху.
При появі подібних симптомів вкрай важливо не зволікати та звернутися за консультацією до лікаря-ортопеда. Суглобовий хрящ має вкрай обмежену здатність до самостійного відновлення. Без належного лікування на місці пошкодження формується рубцева тканина, яка не може повноцінно виконувати функції здорового хряща. Це призводить до втрати міцності суглоба, розвитку артриту і, як наслідок, може стати причиною кульгавості.
Для встановлення точного діагнозу, окрім клінічного огляду, застосовуються сучасні методи візуалізації. Рентгенографія, комп'ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) дозволяють отримати детальне зображення стану кісток, хрящів та м'яких тканин колінного суглоба, точно визначити локалізацію та розмір пошкодження.
При своєчасному зверненні пацієнта, значну частину проблем із суглобовим хрящем можна вирішити за допомогою артроскопії колінного суглоба. Це малоінвазивна хірургічна процедура, що проводиться через 2-3 невеликих проколи (3-5 мм), на відміну від відкритої операції, де розріз може сягати 15-20 см.
Під час артроскопії в порожнину суглоба вводиться мініатюрна відеокамера (артроскоп), зображення з якої у збільшеному вигляді транслюється на монітор. Це забезпечує хірургу чудову візуалізацію операційного поля та дозволяє виконувати всі маніпуляції з максимальною точністю.
Залежно від характеру пошкодження, під час артроскопічного втручання можуть виконуватись наступні процедури:
- Санація суглоба: видалення нежиттєздатних фрагментів хряща та патологічно зміненої синовіальної рідини.
- Шліфування (шейвування) хряща: вирівнювання пошкодженої поверхні для зменшення тертя.
- Хондропластика: у випадках значних дефектів, можлива пересадка здорового хряща з менш навантаженої ділянки суглоба в зону пошкодження.
Завдяки мінімальній травматизації тканин, пацієнт зазвичай може бути виписаний зі стаціонару вже на 1-2 добу після операції.
Хоча травми є найчастішою причиною пошкодження хряща, особливо у спортсменів, існує низка інших факторів, що можуть сприяти руйнуванню хрящової тканини:
- Порушення обміну речовин.
- Дефіцит вітамінів, мінералів та води в організмі.
- Надмірні фізичні навантаження або, навпаки, малорухливий спосіб життя.
- Зайва вага та ожиріння, що створюють постійне надлишкове навантаження на суглоби.
- Інфекційні та запальні захворювання.
Цікавий факт: різниця у зрості людини вранці та ввечері пояснюється саме стисненням міжхребцевих хрящових дисків під впливом денної активності. З цієї ж причини астронавти після тривалого перебування у невагомості "виростають" на кілька сантиметрів.
Артроскопія є ефективним методом лікування не лише пошкоджень хряща, а й цілої низки інших захворювань та травм коліна, зокрема:
- Пошкодження менісків та зв'язок.
- Захворювання синовіальної оболонки.
- Артроз колінного суглоба (гонартроз).
- Ревматоїдний артрит.
- Звичний вивих надколінка.
- Внутрішньосуглобові переломи.
- Наявність сторонніх тіл у порожнині суглоба.
Післяопераційний період відіграє вирішальну роль у досягненні максимального ефекту від лікування. Реабілітація може тривати від 1,5 до 3 місяців і більше, залежно від складності втручання та індивідуальних особливостей організму. Для успішного відновлення необхідно суворо дотримуватись рекомендацій лікаря, які зазвичай включають:
- Фізіотерапевтичні процедури.
- Лікувальну фізкультуру (ЛФК).
- Масаж.
Спортсменам рекомендується утриматись від професійних навантажень на термін до 6 місяців. Також слід з обережністю ставитись до водіння автомобіля у ранньому післяопераційному періоді. Весь процес реабілітації має проходити під пильним наглядом лікаря, що дозволить повернути повний обсяг рухів та радість активного життя.